Як зґвалтування пов’язане з правом не бути підданою/підданим катуванню та іншим видам жорстокого поводження?

Під катуванням слід розуміти умисне заподіяння людині сильного болю чи страждань з конкретною метою або в результаті дискримінації. Як конкретна мета може бути отримання інформації або ж зізнання, бажання покарати чи залякати.

Для того, щоб певні дії були кваліфіковані (визнані) катуванням, необхідно встановити участь у них офіційних службових осіб, наприклад, поліцейського чи тюремного наглядача. Проте така участь не завжди буває безпосередньою, тобто вони [службові особи] не завжди самі займаються катуванням чи жорстоким поводженням – достатньо того, що вони свідомо дозволяють цьому відбуватися.

В окремих випадках людині завдають шкоди, хоча присутні не усі елементи катування, наприклад, коли мета завдання болю чи страждань виходить за рамки перерахованих вище причин. Тоді така шкода буде вважатися не катуванням, а жорстоким поводженням (іноді таке поводження називають «інші жорстокі, нелюдські, або такі, що принижують гідність, види поводження і покарання»).

Держава має негативні та позитивні обов'язки гарантувати нам дотримання нашого права людини не бути підданою/підданим катуванню та іншим видам жорстокого поводження.

Негативний обов'язок означає, що держава повинна утриматися від вчинення певних дій – наприклад, не повинно відбуватися катування та інших видів жорстокого поводження, таких як зґвалтування, з вини посадових осіб.

Позитивні ж обов'язки, навпаки, означають, що держава повинна вчинити певні дії. Наприклад:

• держава повинна приймати необхідні закони, які ефективно захищали б людей від зґвалтувань і сексуального насильства;
• держави також повинні застосовувати такі закони на практиці, здійснюючи ефективне розслідування і – за відповідних обставин – судове переслідування у зв'язку з усіма випадками зґвалтувань та іншого сексуального насильства, а також надавати потерпілим захист.

Простіше кажучи, відмова ефективно розслідувати заяви про зґвалтування є порушенням державою права людини не бути підданою/підданим катуванню та іншим видам жорстокого поводження.

На державу покладено позитивний обов'язок ефективно розслідувати усі випадки, пов'язані зі зґвалтуванням: і коли ґвалтівник є представником держави, і коли – жорстоким партнером чи чоловіком [у шлюбі], і коли – абсолютно незнайомою людиною.

А тепер розберімося, що ж саме сталося з Є. у травні 2008 року.